Гіпотиреоз — стан, за якого щитоподібна залоза виробляє недостатньо гормонів для потреб організму. Він може розвиватися поступово, а його прояви нерідко нагадують симптоми інших станів. Тому діагноз не встановлюють лише за самопочуттям: важливі медична історія, огляд і результати лабораторних обстежень.

Поширеною причиною є автоімунний тиреоїдит Хашимото. Функція залози також може знижуватися після операції чи лікування радіоактивним йодом, унаслідок деяких препаратів або через інші захворювання. Причина й перебіг допомагають лікарю обрати спостереження та лікування.

Можливі симптоми

Людина може відчувати втому, мерзлякуватість, сухість шкіри, закрепи, м’язову слабкість або труднощі з концентрацією. Іноді змінюються вага, настрій, менструальний цикл чи стан волосся. Ці ознаки неспецифічні: вони можуть бути пов’язані з багатьма іншими причинами, а в частини людей гіпотиреоз певний час майже не має помітних проявів.

Як підтверджують діагноз

Найчастіше лікар призначає аналіз крові на тиреотропний гормон (ТТГ) і вільний тироксин (вільний Т4). Результати оцінюють разом, зважаючи на симптоми, вік, вагітність, інші захворювання та ліки. За потреби проводять додаткові аналізи, наприклад на антитіла до тканин щитоподібної залози, щоб з’ясувати ймовірну причину. УЗД потрібне за клінічними показаннями, наприклад при вузлах або зміні розміру залози; воно не замінює гормональні аналізи.

Детальніше: NIDDK — обстеження щитоподібної залози.

Левотироксин і підбір дози

Зазвичай гіпотиреоз лікують левотироксином — препаратом, що заміщує гормон Т4, якого бракує. Дозу підбирає лікар. На неї можуть впливати результати ТТГ і вільного Т4, вік, вага, стан серця, вагітність, супутні захворювання та інші препарати. Не всім людям з незначними змінами аналізів потрібно негайно починати лікування: рішення приймають індивідуально.

Важливе регулярне приймання за узгодженою інструкцією. Левотироксин часто радять приймати натщесерце перед їжею, однак конкретні рекомендації залежать від форми препарату та призначення лікаря. Їжа, кава, добавки з кальцієм або залізом і деякі інші засоби можуть впливати на всмоктування. Повідомте лікарю або фармацевту про всі ліки, вітаміни й добавки; уточніть, як рознести їх у часі саме у вашому випадку.

Не починайте самостійно приймати йод чи «добавки для щитоподібної залози». Надлишок йоду може погіршувати окремі автоімунні захворювання щитоподібної залози. Не змінюйте дозу гормону та не припиняйте лікування без консультації: надлишкова доза також може зашкодити.

Як контролюють лікування

Після початку терапії та після зміни дози лікар зазвичай повторно перевіряє ТТГ приблизно через 6–8 тижнів; точний термін залежить від ситуації. Після стабілізації показників аналізи роблять рідше, за графіком лікаря. Якщо симптоми зберігаються, це не завжди означає, що потрібно просто збільшити дозу: варто перевірити правильність приймання, взаємодії препаратів, результати аналізів та інші можливі причини скарг.

Під час вагітності або її планування потреба в гормоні та частота контролю можуть змінитися. Повідомте лікаря про вагітність якомога раніше й узгодьте подальше спостереження.

Питання до ендокринолога

• Які показники ТТГ і вільного Т4 та що вони означають у моєму випадку?
• Як і коли приймати саме призначену форму левотироксину?
• Чи можуть мої інші ліки, добавки або харчові звички впливати на його дію?
• Коли повторити аналізи та за яких симптомів звернутися раніше?

Джерела: NIDDK — гіпотиреоз; NIDDK — аналізи щитоподібної залози; NHS — левотироксин.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.